ГЛИБОЦЬКА СЕЛИЩНА ОБ'ЄДНАНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Menu
Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує

Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформує

By In НОВИНИ, Новини Громади On Березень 11, 2019


Єдинники збагатили бюджет Буковини на понад 98 мільйонів гривень

Впродовж січня – лютого 2019 року до буковинської казни платники єдиного податку сплатили 98,4 млн. грн. податку, що на 16,1 млн. грн. більше ніж торік – наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області.

У фіскальному відомстві роз’яснюють, найбільшу суму податку до територіальної казни сплатили юридичні та фізичні особи – платники єдиного податку, які обліковуються у м. Чернівці –  51,5 млн.грн.

Решта районів у своє розпорядження отримали наступні надходження єдиного податку: Кіцманський район – 6,8 млн. грн., Новоселицький – 5,3 млн. грн., Сторожинецький район – 5,6 млн. грн., Заставнівський район – 4,4 млн. грн., Глибоцький район –  6,8 млн. грн., Кельменецький район – 3,1 млн. грн., Хотинський район – 3,4 млн. грн., Вижницький район –  4,4 млн. грн. Сокирянський район – 2,4 млн. грн., Герцаївський район – 1,7 млн.грн., Путильський район – 1,5 млн грн., м. Новодністровськ – 1,5 млн. грн..

В цілому, за два місяці поточного року платники єдиного податку – підприємці забезпечили до бюджету понад 76,9 млн. грн., юридичні особи – підприємства області сплатили – 14,2 млн. грн., сільськогосподарські виробники-платники ІV групи сплатили 7,3 млн. грн.

Відтак, єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджет місцевої громади – наголошують у відомстві.

 

На кордоні з Молдовою чернівецькі митники вилучили предмети нумізматики

Співробітники Чернівецької митниці ДФС зафіксували спробу незаконного ввезення на територію України 44 монет, виготовлених у XVIII –  XX ст.ст.

Предмети нумізматичного характеру намагалась незаконно перемістити через пункт пропуску «Сокиряни-Окниця» громадянка Молдови, яка прямувала до України в якості пасажирки легкового автомобіля «Mercedes». Для проходження митного контролю громадянка обрала смугу руху спрощеного митного контролю – «зелений коридор»,  чим заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на  митну територію України.

Під час проведення митного огляду митники виявили не задекларовані, не пред’явлені до митного оформлення, обмежені до переміщення через митний кордон України монети, які знаходилися у ручній поклажі серед особистих речей.

Серед виявленого – монети, виготовлені у 1712-1960 р.р., срібного та мідного  кольорів. Одна із найдавніших монет датована 1712 роком, номіналом «Московські рубль», з гербом Царської Росії, мідного кольору, з написом «Црь Петрь Алексеевич».

Також монети СРСР, наприклад, 1924р.в., номіналом «один полтинник», срібного кольору, з написом «Пролетарии всех стран соединяйтесь». Крім того, монета, датована 1955 роком, номіналом «IDEUTSCHE MARK», з гербом у вигляді орла, з написом «BUNDESREPIBLIK DEUTSCHLAND».

Згідно Закону України від 21.09.1999 №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» рідкісні монети мають художнє, історичне, наукове та етнографічне значення.

Оскільки жодних дозвільних документів на право переміщення монет через митний кордон України надано не було, співробітники митниці запровадили справу про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. Предмети нумізматики вилучили. Їх культурна, історична цінність та вартість будуть встановлені після проведення експертизи.

Нагадаємо, санкція порушеної статті передбачає також накладення штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

ДФС Буковини: актуальні запитання – відповіді щодо адміністрування єдиного податку – приватними підприємцями

Яка адреса має бути зазначена у Реєстрі «єдинників», якщо діяльність здійснюється не за місцезнаходженням?

До Реєстру платників єдиного податку крім податкової адреси вносяться відомості, зокрема, щодо місця провадження господарської діяльності (п. 299.7 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (п. 45.2 ПКУ).

Водночас місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 ЦКУ).

Місцезнаходження юридичної особи може не збігатися з місцем провадження господарської діяльності.

Отже, у разі якщо місцезнаходження підприємства (його податкова адреса) збігається з місцем провадження господарської діяльності у Реєстрі платників єдиного податку, місце провадження господарської діяльності визначається за податковою адресою.

У разі невідповідності місцезнаходження підприємства з місцем провад­ження господарської діяльності у Реєстрі платників єдиного податку зазначається фактична адреса місця провадження такої діяльності.

Чи потрібно сплачувати приватному підприємцю за Витяг з Реєстру платників єдиного податку?

Відповідно до п. 299.9 ПКУ зареєстрований платник єдиного податку може за бажанням безоплатно отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Платник єдиного податку, який виявив бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, має звернутись із запитом про отримання такого витягу до органів фіскальної служби за місцем своєї податкової адреси.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіренного (агента) (п. 292.4 ПКУ).

Як оподатковувати єдиним податком винагорода від нерезидента?

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).

Водночас на виконання п. 1 Постанови №65 щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень в іноземній валюті з-за кордону, зокрема на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, та згідно з пп. 5.3 п. 5 Інструкції №492 кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку III групи від здійснення операцій згідно з договором доручення є сума, визначена договором доручення, розрахована від суми коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень в іноземній валюті, та решти суми коштів в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Нацбанку на дату її надход­ження на поточний рахунок в іноземній валюті.

Отже, до доходу платника єдиного податку III групи – юридичної особи при надходженні валютної виручки включається:

сума, що надійшла на поточний рахунок платника у гривнях після обов’язкового продажу 50% валютної виручки банком на дату зарахування грошей, у грн;

залишок (50%) виручки в іноземній валюті, який не підлягає обов’яз­ковому обміну в гривнях за офіційним курсом Нацбанку, що діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок.

Чи потрібно застосовувати РРО підприємцю-«єдиннику» при реалізації ветпрепаратів у своїх ветеринарних аптеках?

З 1 січня 2019 фізособи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення за готівку, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій.

Так, відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Нагадаємо, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Ветеринарні лікарські засоби – це субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин.

Ветеринарні препарати – це ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві.

Таким чином, застосовування РРО, незалежно від обсягу доходу, передбачено при реалізації фізособою – підприємцем – платником єдиного податку виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини.

При реалізації фізособою – підприємцем – платником єдиного податку у ветеринарних аптеках (пунктах) ветеринарних лікарських засобів та ветеринарних препаратів, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві, РРО не застосовується.

Водночас, якщо на господарському об’єкті фізособи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування реєстратора розрахункових операцій (наприклад, вироби медичного призначення), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.

 

Щиро дякуємо за співпрацю!

Головне управління ДФС у Чернівецькій області

Відповідальна за контакти зі ЗМІ та громадськістю:

завідувач сектору комунікацій Головного управління ДФС у Чернівецькій області 

Коцим’юк Марія Михайлівна (т./ф.): (0372) 54-55-76

e-mail: cv.official@sfs.gov.ua (для публічних запитів);