У «Профспілковому віснику медиків Буковини» - про розслідування випадків професійних захворювань фахівців лікувальних установ
У «Профспілковому віснику медиків Буковини» вийшла друком стаття про діяльність Управління Держпраці щодо розслідування випадків професійних захворювань медиків регіону.
Редактор видання Анна Гаргаля поспілкувалася з начальником Управління Іваном Луцаком.
Іване Григоровичу, як вплинув СOVID-19 на роботу Управління Держпраці, зокрема, щодо співпраці із закладами охорони здоров’я?
Якщо мова йде про державний нагляд, то тут слід виокремити посилену превентивну роботу інспекторського складу Управління щодо експлуатації медперсоналом кисневого обладнання, зокрема, кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем. Посилені інформаційні заходи відбуваються, насамперед, у лікувальних установах регіону, де надають медичну допомогу пацієнтам, хворим на коронавірусну інфекцію COVID-19.
Відповідні заходи проводяться на виконання Окремого доручення Голови Держпраці України у складі робочої групи, створеної на виконання розпорядження Чернівецької ОДА. Під час робочих зустрічей з керівниками та відповідальними працівниками закладів охорони здоров’я (з метою запобігання виникненню нещасних випадків та належного використання обладнання підвищеної небезпеки), фахівці територіального органу Держпраці наголошують на основних вимогах під час експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем. У разі потреби персоналу надаються додаткові роз’яснення та відбуваються, власне, й заходи нагляду.
Найбільш болючим є, мабуть, питання розслідування профзахворювань і смерті медичних працівників внаслідок COVID-19. Яка статистика захворілих, розслідувань в цілому та розслідувань зі смертельними наслідками. Іване Григоровичу, чи є випадки наполягання потерпілих на повторному розслідуванні (аби пов’язати випадок з виробництвом)?
На жаль, статистика змінюється щодня. Це об’єктивно: люди хворіють. Станом на перше грудня 2021 року, до Управління (з початку ускладнення епідеміологічної ситуації в області) надійшло 1 169 повідомлень про випадки захворювань медпрацівників на COVID-19. 27 із них, на жаль, - зі смертельним наслідком. На цю ж дату завершено роботу 1 127-ми комісій. Як наслідок, 672 випадки профзахворювань пов’язано з умовами праці, відтак 455 - не пов’язано з безпосереднім виконанням професійних обов’язків.
Що ж до наполягання потерпілих на повторному розслідуванні, то відповідних заяв, клопотань до Управління не надходило.
Необхідно наголосити на дуже важливому моменті: згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року за №394 - «Про внесення зміни до переліку професійних захворювань», чітко регламентовано, у яких випадках захворювання медичного працівника коронавірусною інфекцією може бути пов’язано з умовами праці:
перше, у тому випадку, якщо медичний чи інший працівник безпосередньо зайнятий у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
друге, у випадку лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Якщо медичний працівник інфікувався в інший спосіб, то це не може бути випадком професійного захворювання.
Є нарікання на довготривалі розгляди відповідних справ, що трактується як зумисне затягування, аби мінімізувати виплати, чи взагалі їх не призначати. З чим пов’язана тривалість розслідування і як часто виникають судові спори з трактуванням таких випадків?
Категорично не погоджуємося з подібним трактуванням. Фахівці Управління роблять все можливе для якісного розслідування випадків професійних захворювань медиків. По суті, спеціальні розслідування, в яких встановлюються обставини та причини настання випадків зі смертельними наслідками, здійснюють лише двоє фахівців сектору розслідування. Ще двоє (відділ з питань гігієни праці) беруть участь у роботі комісій з розслідувань, утворених медичними закладами.
Нагадаю кількість комісій: 1 169. Тобто, ви розумієте, яке навантаження лягає на фахівців Управління?
З об’єктивних причин, яка може уповільнювати хід розслідування, інертність відповідальних осіб з боку лікувальних установ. Ще один важливий чинник: відсутність відповідних висновків інфекціоніста, чи профпатолога. Через велике навантаження цих фахівців, не завжди вчасно можна зібрати необхідний пакет документів розслідування. А без належно зібраного пакету документів не може йтися про завершення розслідування. Що ж до судових спорів, то нам відомо про один випадок, в якому родичі померлого лікаря не згідні з висновком комісії зі спеціального розслідування й звернулися до судової інстанції.
Яку роботу проводить Управління для запобігання виробничому травматизму у закладах охорони здоров’я? Чи трапляються такі випадки останнім часом?
Заходи, направлені на запобігання виробничому травматизму у лікувальних установах регіону, проводяться щороку і проводяться комплексно. Основний акцент - превентивна робота. Це цілий спектр: розширені робочі наради, круглі столи, надання методичної допомоги. Слід зазначити, що у зв’язку з посиленими карантинними заходами, довелося змінити й стиль роботи. Частина заходів відбувається дистанційно, або в режимі онлайн. Але фахівці профільних відділів постійно на зв’язку й у разі необхідності надають представникам медичних установ всю необхідну допомогу.
Якщо говорити про загальний травматизм у галузі, то з початку нинішнього, 2021, року до Управління від закладів охорони здоров’я надійшло 5 повідомлень про настання випадків виробничого травматизму, в яких постраждали п’ятеро осіб. Так, у двох випадках медпрацівники травмувалося у результаті дорожньо-транспортних пригод. У трьох випадках - отримали травми внаслідок падінь під час пересування.